Javascript зараз вимкнено у вашому браузері. Деякі функції цього веб-сайту не працюватимуть, якщо JavaScript вимкнено.
Adane Bitew, 1 Nuhamen Zena, 2 Abera Abdeta31 Кафедра медичних лабораторних наук, Факультет наук про здоров’я, Аддис-Абебський університет, Аддіс-Абеба, Ефіопія;2 Мікробіологія, Медична школа тисячоліття, лікарня Святого Павла, Аддіс-Абеба, департамент Ефіопії;3 Національна довідкова лабораторія клінічної бактеріології та мікології, Ефіопський інститут громадського здоров’я, Аддис-Абеба, Ефіопія Автор-кореспондент: Абера Абдета, Національна довідкова лабораторія клінічної бактеріології та мікології, Ефіопський інститут громадського здоров’я, поштова скринька: 1242, Аддіс-Абеба, Ефіопія , +251911566420, електронна пошта [email protected] Довідкова інформація: ІСШ є поширеними інфекціями в педіатрії. Знання поширених причин інфекцій сечовивідних шляхів, їх моделей антимікробної сприйнятливості та пов’язаних факторів ризику в конкретних умовах може надати докази для відповідного лікування випадків. Цілі : Це дослідження мало на меті визначити загальну етіологію та поширеність асоційованих уропатогенів та інфекцій сечовивідних шляхів, а також профілі чутливості бактеріальних ізолятів до антибіотиків, а також визначити фактори ризику, пов’язані з інфекціями сечовивідних шляхів у дітей. Матеріали та методи: дослідження було проведено з жовтня 2019 року по липень 2020 року в Медичній школі тисячоліття, лікарня Святого Павла. Сечу пацієнтів збирають асептично, висівають на середовища та інкубують при 37 °C протягом 18-48 годин. Бактерії та дріжджі ідентифікували відповідно до стандарту процедури. Тестування чутливості бактеріальних патогенів до антибіотиків за допомогою методу дискової дифузії Кірбі Бауера. Описову статистику та логістичну регресію використовували для оцінки вихідних співвідношень із 95% довірчими інтервалами. Результати P-значення: значний ріст бактерій/грибків спостерігався в 65 зразках із поширеність 28,6%, з яких 75,4% (49/65) і 24,6% (16/65) були бактеріальними та грибковими збудниками відповідно. Близько 79,6% бактеріальних збудників були Escherichia coli та Klebsiella pneumoniae. Резистентність була найвищою до ампіциліну ( 100%), цефазолін (92,1%) і триметоприм-сульфаметоксазол (84,1%), які зазвичай використовуються емпірично в Ефіопії. Тривалість перебування в лікарні (P=0,01) і катетеризація (P=0,04) були статистично пов’язані з інфекцією сечовивідних шляхів. Висновки. Наше дослідження спостерігало високу поширеність інфекцій сечовивідних шляхів. Enterobacteriaceae є основною причиною інфекцій сечовивідних шляхів. Тривалість перебування в лікарні та катетеризація значною мірою пов’язані з інфекцією сечовивідних шляхів. Як грамнегативні, так і грампозитивні бактерії були надзвичайно стійкими до ампіцилін і триметоприм-сульфаметоксазол. Ключові слова: моделі чутливості до антибіотиків, педіатрія, інфекції сечовивідних шляхів, Ефіопія
Urinary tract infections (UTIs) caused by bacteria and yeast are one of the most common urinary tract diseases in children.In developing countries, it is the third most common infection in the pediatric age group after respiratory and gastrointestinal infections.2 Intestinal infections in children are associated with short-term morbidity, including fever, dysuria, urgency, and low back pain.It can also lead to long-term kidney damage, such as permanent kidney scarring and long-term problems, including high blood pressure and kidney failure. 3 Wennerstrom et al15 described renal scarring in approximately 15% of children after a first UTI, underscoring the importance of prompt diagnosis and early treatment of urinary tract infections.In addition, the expenditure on urinary tract management associated with healthcare is quite high.3, 4 Numerous studies of pediatric UTIs in different developing countries have shown that the prevalence of UTIs varies from 16% to 34%.5-9 In addition, up to 8% of children aged 1 month to 11 years will develop at least one UTI10, і відомо, що до 30% немовлят і дітей мають повторні інфекції протягом перших 6-12 місяців після початкової ІСШ.11
Грамнегативні та грампозитивні бактерії, а також деякі види Candida можуть викликати інфекції сечовивідних шляхів.E.coli is the most common cause of urinary tract infections, followed by Klebsiella pneumoniae.12 Studies have shown that Candida species, especially Candida albicans, remain the most common cause of Candida UTIs in children.13 Age, circumcision status, and indwelling catheters are risk factors for UTIs in children.Boys are more vulnerable in the first year of life, after which, due to differences in sex organs, the incidence is mainly higher in girls, and uncircumcised male infants are at higher risk.1,33 Antibiotic susceptibility patterns уропатогенів змінюються з часом, географічним розташуванням пацієнта, демографічними характеристиками та клінічними характеристиками.1
Протягом періоду дослідження всі педіатричні стаціонарні та амбулаторні хворі спостерігалися в педіатрії.
Протягом періоду дослідження всі педіатричні стаціонарні та амбулаторні пацієнти з ознаками та симптомами ІСШ відвідували місце дослідження.
Sample size was determined using a single-proportion sample size calculation formula with a 95% confidence interval, 5% margin of error, and the prevalence of UTIs in earlier work [15.9% or P=0.159)] Merga Duffa et al20 in Addis Ababa , як показано нижче.
Z α/2 = критичне значення 95% довірчого інтервалу для нормального розподілу, що дорівнює 1,96 (значення Z при α = 0,05);
D = похибка, що дорівнює 5%, α = рівень похибки, який люди готові терпіти;вставте їх у формулу, n= (1,96)2 0,159 (1–0,159)/(0,05)2=206 і припустіть 10% без відповіді, де n = 206+206/10 = 227.
У цьому дослідженні використовувався зручний метод вибірки. Збирайте дані, доки не буде досягнуто бажаного розміру вибірки.
Data were collected after obtaining written informed consent from parents.The sociodemographic characteristics (age, gender, and place of residence) and associated risk factors (catheter, previous UTI, human immunodeficiency virus (HIV) status, circumcision, and length of hospital stay) учасників дослідження були зібрані кваліфікованими медсестрами з використанням попередньо визначених даних.Структурована анкета для тесту. Ознаки та симптоми пацієнта та основного захворювання були записані лікуючим педіатром.
Перед аналізом: соціально-демографічні характеристики (вік, стать тощо) та клінічна інформація та інформація про лікування учасників дослідження були зібрані з анкет.
Analysis: The performance of the autoclave, incubator, reagents, microscope, and microbiological quality of the medium (sterility of the medium and growth performance of each medium) were assessed according to standard procedures prior to use.Collection and transport of clinical samples are performed після асептичних процедур. Інокуляцію клінічних зразків проводили під вторинною безпечною шафою.
Пост-аналіз: уся отримана інформація (наприклад, лабораторні результати) перевіряється на придатність, повноту та узгодженість і записується перед введенням статистичних інструментів. Дані також зберігаються в безпечному місці. Бактеріальні та дріжджові ізоляти зберігалися відповідно до Стандартної операційної процедури ( SOP) медичного коледжу Millennium Hospital St. Paul (SPHMMC).
All data for the surveys were coded, double entered, and analyzed using the Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) software version 23.Use descriptive statistics and logistic regression to estimate rough ratios with 95% confidence intervals for different variables.P values <0,05 вважалися значущими.
Зразки сечі відбирали від кожного пацієнта дитини за допомогою стерильних контейнерів для сечі. Батькам або опікунам учасників дослідження було надано відповідні інструкції щодо того, як збирати чисті зразки середньої сечі. Зразки сечі з катетера та надлобкової сечі збирали навчені медсестри та лікарі. Одразу після збору , зразки були доставлені до мікробіологічної лабораторії SPHMMC для подальшої обробки. Частини зразків були висіяні на чашки з агаром MacConkey (Oxoid, Basingstoke and Hampshire, Англія) і середовища з кров’яним агаром (Oxoid, Basingstoke and Hampshire, Англія) у безпечній шафі. Калібрувальна петля об’ємом 1 мкл. Решту зразків поміщали на агар для інфузії мозку і серця, доданий хлорамфеніколом (100 мкгмл-1) і гентаміцином (50 мкгмл-1) (Oxoid, Basingstoke і Hampshire, Англія).
Дріжджі ідентифікували за допомогою звичайних рутинних діагностичних методів, таких як фарбування за Грамом, аналіз ембріональних пробірок, аналізи ферментації вуглеводів і асиміляції з використанням хромогенного середовища (середовище CHROMagar Candida, bioM'erieux, Франція) відповідно до інструкцій виробника.
Випробування антимікробної чутливості проводили за допомогою дискової дифузії Кірбі Бауера на агарі Мюллера Хінтона (Oxoid, Basingstoke, Англія) відповідно до рекомендацій Інституту стандартів клінічної лабораторії (CLSI)24. Бактеріальну суспензію кожного ізоляту готували в 0,5 мл живильного бульйону та регулювали каламутність до відповідати стандарту МакФарланда 0,5, щоб отримати приблизно 1 × 106 колонієутворюючих одиниць (КУО) на мл біомаси. Занурте стерильний тампон у суспензію та видаліть надлишок матеріалу, притиснувши його до стінки пробірки. Потім тампони розмазали в центр чашки з агаром Мюллера Гінтона та рівномірно розподіляли по середовищу. Диски з антибіотиками поміщали на агар Мюллера Гінтона, засіяний кожним ізолятом, протягом 15 хвилин після інокуляції та інкубували при 35-37 °C протягом 24 годин. Використовуйте штангенциркуль для вимірювання діаметр зони інгібування. Інгібування діаметр-площа інтерпретувалося як чутливе (S), проміжне (I) або резистентне (R) відповідно до рекомендацій Інституту клінічних і лабораторних стандартів (CLSI)24. Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (ATCC 25922) і Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853) використовувалися як штами контролю якості для перевірки ефективності антибіотиків.
Для грамнегативних бактерій ми використовуємо антибіотичні пластини: амоксицилін/клавуланат (30 мкг);ципрофлоксацин (5 мкг);нітрофурантоїн (300 мкг);ампіцилін (10 мкг);амікацин (30 мкг);Меропенем (10 мкг);Піперацилін-тазобактам (100/10 мкг);Цефазолін (30 мкг);Триметоприм-сульфаметоксазол (1,25/23,75 мкг).
Антибактеріальними дисками для грампозитивних ізолятів були: пеніцилін (10 од.);цефокситин (30 мкг);нітрофурантоїн (300 мкг);ванкоміцин (30 мкг);триметоприм-сульфаметоксазол (1,25/г) 23,75 мкг);Ципрофлоксацин (5 мкг);Доксициклін (30 мкг). Усі антимікробні диски, використані в нашому дослідженні, були продуктами Oxide, Basingstoke and Hampshire, England.
Як показано в таблиці 1, у цьому дослідженні взяли участь 227 (227) педіатричних пацієнтів, у яких була виявлена або підозрювана на ІСШ та відповідали критеріям відбору. Учасників дослідження чоловіків (138; 60,8%) було більше, ніж учасників дослідження жінок (89; 39,2%), зі співвідношенням жінок і чоловіків 1,6:1. Кількість суб’єктів дослідження була різною за віковими групами, при цьому найбільше пацієнтів було у віковій групі ˂ 3 років (119; 52,4%), за нею йшли діти 13-15 років. річної (37; 16,3%) та 3-6-річної вікової групи (31; 13,7%) відповідно. Об’єктами дослідження є переважно міста, співвідношення місто-село 2,4:1 (табл. 1).
Таблиця 1. Соціально-демографічні характеристики суб’єктів дослідження та частота культурно позитивних зразків (N= 227)
Значний ріст бактерій/дріжджів спостерігався в 65 з 227 (227) зразків сечі із загальною поширеністю 28,6% (65/227), з яких 21,6% (49/227) були бактеріальними збудниками, а 7% (16/227) були грибковими патогенами. Поширеність ІСШ була найвищою у віковій групі 13-15 років – 17/37 (46,0%), а у віковій групі 10-12 років – найнижчою – 2/21 (9,5%). Таблиця 2. Жінки мали вищий рівень ІСШ, 30/89 (33,7%), порівняно з 35/138 (25,4%) чоловіків.
З 49 ізолятів бактерій 79,6% (39/49) були Enterobacteriaceae, з яких Escherichia coli була найпоширенішою бактерією, що становила 42,9% (21/49) від загальної кількості ізолятів бактерій, за якою слідували бактерії Klebsiella pneumoniae, що становили 34,6% ( 17/49) бактеріальних ізолятів. Чотири (8,2%) ізоляти були представлені Acinetobacter, неферментуючою грамнегативною паличкою. Грампозитивні бактерії становили лише 10,2% (5/49) бактеріальних ізолятів, з яких 3 ( 60,0%) були Enterococcus. З 16 ізолятів дріжджів 6 (37,5%) були представлені C. albicans. З 26 позалікарняних уропатогенів 76,9% (20/26) були Escherichia coli та Klebsiella pneumoniae. З 20 відділень -придбані уропатогени, 15/20 були бактеріальними збудниками. З 19 уропатогенів, отриманих у відділенні інтенсивної терапії, 10/19 були дріжджовими грибами. З 65 позитивних культуральних зразків сечі 39 (60,0%) були отримані в лікарні, а 26 (40,0%) - позалікарняні (табл. 3).
Таблиця 3 Логістичний регресійний аналіз факторів ризику, пов’язаних з інфекцією сечовивідних шляхів у педіатричних пацієнтів із SPHMMC (n = 227)
Серед 227 педіатричних пацієнтів 129 були госпіталізовані менше ніж 3 дні, з них 25 (19,4%) були позитивними на культуру, 120 були госпіталізовані в амбулаторії, з них 25 (20,8%) були позитивні на культуру, а 63 мали інфекція сечовивідних шляхів в анамнезі.Серед них 23 (37,70%) були позитивними на культуру, 38 були позитивні на постійний катетер, 20 (52,6%) були позитивні на культуру та 71 були позитивні на температуру тіла >37,5°C, з яких 21 (29,6%) були позитивними для культури (табл. 3).
Прогностичні показники ІСШ аналізували двофакторно, і вони мали значення логістичної регресії для тривалості перебування 3-6 місяців (COR 2,122; 95% ДІ: 3,31-3,43; P=0,002) і катетеризації (COR= 3,56; 95) %CI : 1,73–7,1;Р = 0,001). Був проведений множинний регресійний аналіз для біваріантно значущих предикторів ІСШ з такими значеннями логістичної регресії: тривалість перебування 3-6 місяців (AOR = 6,06, 95% ДІ: 1,99-18,4; P = 0,01) і катетеризація ( AOR = 0,28; 95% ДІ: 0,13–0,57, P = 0,04). Тривалість перебування в лікарні 3-6 місяців була статистично значущо пов’язана з ІСШ (P = 0,01). Зв’язок ІСШ з катетеризацією також був статистично значущим ( P=0,04). Проте місце проживання, стать, вік, джерело госпіталізації, попередня історія ІСШ, ВІЛ-статус, температура тіла та хронічна інфекція не виявили значущого зв’язку з ІСШ (табл. 3).
У таблицях 4 і 5 описано загальну структуру антимікробної чутливості грамнегативних і грампозитивних бактерій до дев’яти оцінених антибіотиків. Амікацин і меропенем були найефективнішими препаратами, протестованими проти грамнегативних бактерій, з рівнем резистентності 4,6% і 9,1%, Серед усіх досліджуваних препаратів грамнегативні бактерії виявилися найбільш стійкими до ампіциліну, цефазоліну та триметоприму-сульфаметоксазолу з частотою резистентності 100%, 92,1% та 84,1% відповідно.E.coli, найпоширеніший вид, який виділявся, мав вищу стійкість до ампіциліну (100%), цефазоліну (90,5%) і триметоприму-сульфаметоксазолу (80,0%). Klebsiella pneumoniae була другою за частотою виділення бактерією з рівнем резистентності 94,1% до цефазоліну та 88,2% до триметоприму/сульфаметоксазолу. Таблиця 4. Найвищий загальний рівень резистентності (100%) грампозитивних бактерій спостерігався до триметоприму/сульфаметоксазолу, але всі ізоляти грампозитивних бактерій (100%) були чутливі до оксациліну ( таблиця 5).
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) залишаються однією з найпоширеніших причин захворюваності в педіатричній практиці. Рання діагностика ІСШ у дітей важлива, оскільки це може бути показником аномалій нирок, таких як рубці, гіпертонія та термінальна стадія ниркової недостатності. У нашому дослідженні поширеність інфекцій сечовивідних шляхів становила 28,6%, з яких 21,6% були спричинені бактеріальними збудниками, а 7% — грибковими. У нашому дослідженні ступінь поширеності інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених бактеріями, був вищим, ніж повідомлено про поширеність 15,9%. в Ефіопії Merga Duffa та ін.Подібним чином, 27,5% та ін. 19 Частота ІСШ, викликаних дріжджами, в ефіопів, особливо дітей, невідома для нашої довідки. Це пояснюється тим, що грибкові захворювання, як правило, вважаються менш важливими, ніж бактеріальні та вірусні захворювання в Ефіопії. Таким чином, частота дріжджів Інфекція сечовивідних шляхів у дітей, про яку повідомлялося в цьому дослідженні, становила 7%, першою в країні. Поширеність ІМП, спричинених дріжджами, про яку повідомлялося в нашому дослідженні, узгоджується з поширеністю 5,2%, про яку повідомлялося в дослідженні дітей Seifi et. 25 Проте Зарі повідомив про поширеність 16,5% і 19,0% – Махмудабад та ін. 26 і Алкілані та ін. 27 в Ірані та Єгипті відповідно. Вища поширеність у цих двох дослідженнях не дивна, оскільки учасники дослідження були пацієнтами у відділенні інтенсивної терапії. без вікових переваг. Відмінності в поширеності ІСШ серед досліджень можуть виникати через відмінності в дизайні дослідження, соціально-демографічні характеристики суб’єктів дослідження та супутні захворювання.
У поточному дослідженні 60% ІСШ були отримані в лікарні (відділення інтенсивної терапії та палати). Подібні результати (78,5%) спостерігали Aubron та ін.28, хоча поширеність ІСШ у країнах, що розвиваються, різнилася залежно від досліджень і регіонів, без регіональних відмінностей у бактеріальних і грибкових збудниках, що викликають ІСШ. Найпоширенішими бактеріями, виділеними з посіву сечі, були грамнегативні бацили, головним чином Escherichia coli, потім клебсієла. pneumoniae.6,29,30 Відповідно до аналогічних попередніх досліджень,29,30 наше дослідження також показало, що Escherichia coli була найпоширенішою бактерією. Звичайні бактерії становили 42,9% від загальної кількості бактеріальних ізолятів, за якою йшла Klebsiella pneumoniae, на яку припадало 34,6% of bacterial isolates.Escherichia coli was the most common bacterial pathogen in community- and hospital-acquired UTIs (57.1% and 42.9%, respectively).Multiple studies have shown that Candida is the cause of at least 10-15% of hospital-acquired urinary tract infections in hospital settings, and candida is especially common in intensive care units.31-33 In our study, Candida accounted for 7% of UTIs, 94% of which were nosocomial-acquired, of which 62.5% were observed in ICU patients .Candida albicans was the main cause of candidiasis, and 81.1% of Candida were isolated from ward-acquired urine culture-positive and ICU-acquired positive urine culture samples.Our results are not surprising since Candida is an opportunistic pathogen that can cause illness in пацієнти з ослабленим імунітетом, такі як пацієнти у відділенні інтенсивної терапії.
У цьому дослідженні жінки були більш сприйнятливими до інфекцій сечовивідних шляхів, ніж чоловіки, а пацієнти вікової групи 12-15 років були більш сприйнятливими. Однак різниця між цими двома станами не була статистично значущою. Відсутність зв’язку між ІСШ та статтю та Вік можна описати відповідно до основної вікової групи, в яку були набрані пацієнти. Враховуючи відомі епідеміологічні моделі ІСШ, захворюваність чоловіків і жінок зазвичай однакова в дитинстві, з перевагою чоловіків у період новонародженості та перевагою жінок у ранньому дитинстві і під час привчання до туалету. Серед інших статистично проаналізованих факторів ризику перебування в лікарні 3-30 днів було статистично пов’язане з ІСШ (P=0,01). Кореляція між тривалістю перебування в лікарні та ІСШ спостерігалася в інших дослідженнях.34,35 ІСШ у наше дослідження також було суттєво пов’язане з катетеризацією (P=0,04). Відповідно до Gokula et al.35 та Saint et al.36, катетеризація збільшує загрозу ІСШ на 3-10%, залежно від тривалості катетеризації. Проблеми із запобіганням стерильності під час введення катетера, рідкісна заміна катетера та поганий догляд за катетером можуть пояснити збільшення інфекцій сечовивідних шляхів, пов’язаних із катетером.
Протягом періоду дослідження більше дітей віком до трьох років було госпіталізовано з симптомами інфекції сечовивідних шляхів, ніж інші вікові групи. Це може бути тому, що цей вік є віком для привчання до горщика, що узгоджується з іншими дослідженнями.37- 39
У цьому дослідженні грамнегативні бактерії були найбільш стійкими до ампіциліну та триметоприму-сульфаметоксазолу, з рівнем резистентності 100% та 84,1% відповідно. Найбільш часто відновлювані Escherichia coli та Klebsiella pneumoniae були більш стійкими до ампіциліну (100%) та триметоприм-сульфаметоксазол (81,0%). Так само найвищий загальний рівень резистентності (100%) грампозитивних бактерій спостерігався до триметоприму/сульфаметоксазолу. Ампіцилін і триметоприм-сульфаметоксазол широко використовуються як емпіричне лікування першої лінії інфекцій сечовивідних шляхів. у всіх закладах охорони здоров’я в Ефіопії, як рекомендовано Міністерством охорони здоров’я в Рекомендаціях зі стандартного лікування (STG).40-42 Показники резистентності грамнегативних і грампозитивних бактерій до ампіциліну та триметоприму-сульфаметоксазолу в цьому дослідженні. спільнота збільшує ймовірність селекції та підтримки резистентних штамів у таких умовах.43-45 З іншого боку, наше дослідження показало, що амікацин і меропенем були найефективнішими препаратами проти грамнегативних бактерій, а оксацилін був найефективнішим препаратом проти грамів. -позитивні бактерії. Дані в цій статті взято з неопублікованої статті Нухамена Зени, яка була завантажена в інституційний репозиторій університету Аддіс-Абеби.46
Через обмеження ресурсів ми не змогли провести тестування протигрибкової чутливості грибкових патогенів, виявлених у цьому дослідженні.
Загальна поширеність ІСШ становила 28,6%, з яких 75,4% (49/65) були бактеріально-пов’язаними ІСШ, а 24,6% (19/65) – спричиненими дріжджами ІСШ. Enterobacteriaceae є основною причиною інфекцій сечовивідних шляхів. Обидва C. albicans і non-albicans. C. albicans асоціюється з дріжджовими ІСШ, особливо у пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Тривалість перебування в лікарні та катетеризація від 3 до 6 місяців були значною мірою пов’язані з ІСШ. Як грамнегативні, так і грампозитивні бактерії є високоякісними стійкі до ампіциліну та триметоприм-сульфаметоксазолу, рекомендовані Міністерством охорони здоров’я для емпіричного лікування ІСШ. Необхідно продовжити роботу з ІСШ у дітей, і ампіцилін і триметоприм-сульфаметоксазол мають бути переглянуті як препарати вибору для емпіричного лікування ІСШ.
Ми хотіли б подякувати лікуючому педіатру на місці дослідження за ретельний огляд пацієнтів з точки зору клінічних проявів. Ми також дуже вдячні пацієнтам, які брали участь у дослідженні. Ми також хотіли б подякувати Нухамену Зені за те, що він дозволив нам отримати важливі дані з її неопублікованого дослідження, яке було завантажено в репозиторій Аддис-Абебського університету.
1. Shaikh N, Morone NE, Bost JE, Farrell MH. Поширеність інфекцій сечовивідних шляхів у дітей: метааналіз. Pediatr Infect Dis J. 2008;27:302.doi:10.1097/INF.0b013e31815e4122
3. Wennerstrom M, Hansson S, Jodal U, Stokland E. Первинні та набуті ниркові рубці у хлопчиків і дівчаток з інфекціями сечовивідних шляхів.J Pediatrics.2000;136:30-34.doi: 10.1016/S0022-3476(00)90045 -3
4. Мілнер Р., Бекнелл Б. Інфекції сечовивідних шляхів. Pediatric Clinical North AM.2019;66:1-13.doi:10.1016/j.pcl.2018.08.002
5. Рабаса А. І., Шатіма Д. Інфекція сечовивідних шляхів у дітей із серйозним недоїданням у навчальній лікарні університету Майдугурі.J Trop Pediatrics.2002;48:359–361.doi:10.1093/tropej/48.6.359
6. Page AL, de Rekeneire N, Sayadi S та ін. Інфекція у дітей, госпіталізованих до лікарні зі складним важким гострим недоїданням у Нігері.PLoS One.2013;8:e68699.doi: 10.1371/journal.pone.0068699
Час публікації: 14 квітня 2022 р